shit_life

ти вже одружуватись зібрався? 0_о

поки що ні, думки наперед

ман, запам"ятай, сім"я - це ти, твоя дружина і твої діти, а різні тітки-бабки-плємяннічкі - це родичи. тож відмежовуйся від тієї тещі одразу від початку.

спасибі, гарна порада)

це навіть не порада, а закон) інакше доведеться терпіти стільки хуіти від всіх тих родичів, що дуже швидко пошкодуєш, що одружився колись.

та блять від тої дружини і, тим більше, від дітей хуєти ще більше. взагалі, сім'я - це піздєц

в мене є досить багато прикладів, коли люди правильно організовували своє життя і тому подружнє життя в них є новим світлим цікавим і щасливим етапом.
все залежить від здатності до комунікації та розуміння своїх ролей у сім"ї. тому не треба казати про піздець.

не згоден в корні. умовно. людина комунікативна, має сотні друзів і знайомих, ціниться на роботі і т.д. але в сім'Ї має постійні конфлікти. чому? тому, що сім'я - це ті люди, які відчуваються вседозволеність. знов-таки, умовно:
приходиш ти на роботу, до тебе звертаються, ти кажеш "пішов нахуй". ти в поганому настрої. оточуючі люди це розуміють і завершують розмову.
тепер інший приклад: те ж саме вдома. ти посилаєш нахуй дружину. одразу скандал, крики, воплі і інша поєбота. чому? тому що твоя сім'я - твої взаємні володарі. ти від них залежиш, хочеш ти того, чи ні. крім того, сім'я - це люди, яких ти бачиш кожен день. від сім'ї немає вихідних. від сім'ї не можна відкараскатись, як від інших. ці люди абсолютно точно набридають першими, тому що їх ти бачиш найчастіше і крім того, в стандартній ситуації - ти приходиш додому з роботи, втомлений, роздратований і все таке. приходиш, і вони саме тут. вони тебе добивають і саме вони попадають під гарячу руку.
власне думок багато, але не всі можу висловити словами. основна думка саме в цьюому

не заїбалось стільки писать?))

заїбалось. робити нема чого, але під кінець коменту, вже лінь почала серйозно гризти))

не всі ж такі, як ти описав, і як я описав. люди різні бувають. хоча той варіант, що ти описав на людей мало походить.

припустимо. але в будь-якому випадку, дружина, а тим більше, діти - це віповідальність і додаткова витрата сил. тому логічно припустити, що це просто зайве.

звісно. але знову ж таки все залежить від людини - комусь хочеться відпустити життя в пройоб, а комусь цікавіше саме пожити.

безумовно. але в чому цікавість, можеш пояснити? цікаво знайомитись з новими людьми, бачити нові місця і т.д. не бачу зовсім нічого цікавого в родині. навпаки, ти ділиш те, що мав (маю на увазі не тільки і не стільки матеріальну частину, скільки моральну) на кількох людей. життя навпаки стає більш сірим і нецікавим після кількох тижнів спільного життя

я тут можу лише розповісти, чому мені цікава сім"я, тому:
1) в мене вже досить великий внутрішній світ, який завеликий для того, щоб ділити його з друзями, тому мені цікаво мати якусь постійну близьку людину, з якою я міг би створити спільний світ.
2) мені цікаві діти і мені хочеться присвяти певну частину свого життя вихованню.
3) мені цікаво пережити банальні сімейні сцени і т.і.
4) ну і т.д. і т.п., просто впадло писати.

п.с. не хочеш сім"ю - не треба. це не повинно хвилювати нікого окрім тебе)

1) поясни, що означає "створювати спільний світ" і чому ти не можеш створювати його з друзями
2) це особиста справа кожного, тут не буду лізти не в своє діло
3) для цього зовсім необов'язково, власне, створювати сім'ю)

//п.с. не хочеш сім"ю - не треба. це не повинно хвилювати нікого окрім тебе)
а хіба це ще когось хвилює?)

1) створювати спільний світ - це створювати спільні спогади, ділитись досвідом, ділитись думками ну і блін просто жити разом. з друзями цього вже не виходить робити, бо ми вже стали занадто складні, щоб тимчасових нечастих зустрічей виконувати цю роботу. тому мої найкращі друзі зараз хоч і мають всі бонуси "накращих друзів" але реально знають мене дуже погано. тобто з віком я підійшов до розуміння того, що друзі вже далеко не головні люди в житті.
3) ми, мабуть, про різні сімейні сцени говоримо. з твоїм оптимізмом ти мабуть подумав про сварки на кухні, а я от мав на увазі якісь романтичні подорожі.

п.с. нє, просто ти так реагуєш, що мені здалося, ніби ти думаєш, що хтось тебе змушує змінити свою думку)

1) нечасті зустрічі з друзями - лише ваша і нічия інша провина. і якщо найкращі друзі погано тебе знають - це означає, що ТИ поганий друг. я так вважаю.
3) справді, я казав про сварки на кухні, причому саме сварки і саме на кухні. але коли й навіть казати про романтичні подорожі чи щось таке - в будь-якому разі для цього зовсім не необхідно заводити офіційну сім'ю. Просто маючи постійну дівчину цього можна досягти без проблем.

//п.с. нє, просто ти так реагуєш, що мені здалося, ніби ти думаєш, що хтось тебе змушує змінити свою думку)
ні в якому разі! це ж я втрутився в розмову) виходить, що це я нав'язую свою думку, хоч мені це і не подобається)

1) ну колись вони були дуже часто. потім в нас в кожного з"явилось "власне життя", а зараз взагалі ми геть різні. якщо раніше ми могли зібратись і щось утнути, то зара на зустрічах згадуємо минуле та розмови скоріше тягнуться в бік бізнесу. і якщо раніше ми все про одне одного знали, то тепер майже нічого і "поганий друг" тут ні до чого. просто ми дорослішаємо.
3) ну постійна дівчина і є сім"я в певному сенсі. ритуал обміну обручками лише формальність.

думаю, лучше не срать. ибо она тож может

вона вже це робить...

блять кто?

мама одной бабы ненавидит меня с первого же знакомства, шо тут не ясно то?

тут все ясно ващет. неясно, что это у тебя уже за баба нарисовалась, что ты уже и родителями ее знаком

это (наверно) не жж-шный разговор. Встретимся, расскажу конечно!

ок, тада в вск нарисуемся, ок?
ЗЫ. маму от меня поздравляй

ОК.
и ты от меня свою тоже поздравь))

p.s. я же тебе еще денег вишу и пивас))

срать ли?

ага

не нужно! еси шо тока в тапки!

она мне уже начала в душу срать

может потом перестанет?

хз... поэтому щас вот и решил у вас всех спросить совета)

думаю, да)

ВОйна!!!!!

ага, в точку)